Відбуду день-настала ера сну
Рясну завісу вмить на очі натягну.
Собі пробачу денні негаразди,
Кулак за день зажатий розігну.
Проснуся вранці з новим почуттям,
З новим обличчям і новим життям,
З новим бажанням, з думкою одною,
Що буде більше сонця й меньше гною..
Скую себе до вечора земним,
Щоб знову день проводити німим.. |